Група «Літературознавці»
Хата – це не тільки житло, а й священне місце в інтер'єрі якого відбиваються багаточисленні українські народні традиції, символи, життєві правила, звичаї та обряди. Захисником людини вона ставала тільки тоді, коли її оздоблювали кольорами або розписом.
Т.Г.Шевченко: «…І досі сниться під горою
Між вербами та над водою
Біленька хаточка…
Олександр Довженко: «Біла, з теплою солом'яною стріхою, порослою зеленим оксамитовим мохом, архітектурна праматір пристанища людського. Незамкнена, повсякчас відкрита для всіх, без стуку в двері, без «можна» і без «увійдіть», житло просте, як плід серед зелені і квітів».Хата – це не тільки житло, а й священне місце в інтер'єрі якого відбиваються багаточисленні українські народні традиції, символи, життєві правила, звичаї та обряди. Захисником людини вона ставала тільки тоді, коли її оздоблювали кольорами або розписом.
Комментариев нет:
Отправить комментарий